Метою обрізки є отримання щороку доброго врожаю, адже не в останню чергу від обрізки залежить і кількість зібраних плодів і їх якість: тобто розмір, смак та забарвлення. Наступне завдання- це утримання крони дерева у формі зручній для догляду: обприскування дерева, збирання врожаю, обробіток грунту під кроною , видалення прикореневї порослі та ін.
Обрізаючи гілки не залишаємо сучків, але й не ріжемо дуже низько і обираємо висоту закладання нижнього ярусу, бо чим нижче закладений перший ярус , тим нижчим буде дерево, але тим важче буде обробляти грунт під кроною. Як правило , закладання нижнього ярусу на висоті менше ніж 50 см. над землею не практикується. В промислових садах нижній ярус закладається на висоті 80 см…
Керуючись такими міркуваннями, кожен сам собі може обрати на якій iyB-25yWnds висоті закладати нижній ярус. Ми до нього ще повернемось, а зараз- трохи вище в крону. Характерною особливістю обрізки зерняткових культур, тобто яблуні і груші є утворення в центрі крони центрального провідника. Тож приступимо до обрізки: по-перше- видаляємо конкурентів центрального провідника(1), якщо їх не було видалено влітку. Гілку (2) можна нахилити більш горизонтально . Видаляємо гілку (5) . Наступним кроком буде видалення гілок , які ростуть вертикально (3), перехрещуються (6) . ростуть всередину крони (4), з затіняють одна одну, або центральний провідник, сухі та хворі.
У зоні крони, де сильна гілка перекриває центральний провідник на ньому не утворюються бічні гілки, тму їх відхиляють або більш горизонтально (5), або видаляють (7)
Поговоримо про “жируючі” гілки (7).Якщо в місці зростання гілки із центральним провідником товщина гілки близько 50% від товщини центрального провідника, то така гілка у кроні стає непропорційно великою, починає забирати на себе багато ростової енергії, зона плодоношення в таких гілках переноситься на периферію крони, а її основа оголяється.Тим більше цього допускати не можна якщо наші дерева посаджені за загущеною схемою із відстанню в ряду менше 1,5 м , такі гілки починають заважати сусіднім деревам. Тому ми їх зрізаємо на так званий косий пеньок, тобто робимо косий зріз залишаючи пеньок приблизно 10 см. З місця косого зрізу наступного року почне рости молода гілка. Слід зазначити . що всі зрізи діаметром більші ніж 1,5 см. необхідно замазувати садовим варом. Вирізаючи з крони ці гілки ми одночасно омолоджуємо дерево, а також наносимо йому незначний шок стимулюючи до плодоношення. Річ у тім що у дерев є постійна конкуренція між ростом і плодоношенням, і без стороннього втручання,як правило перемагають ростові процеси. “Шокуючи” дерево, ми заставляємо його “задуматись” про своє майбутнє. Отже така обрізка спонукає деревину до закладання плодових бруньок, а значить. і до збільшення врожаю.
Важливо при обрізці вирізати не більше двох таких гілок, інакше замість закладання бруньок ми будемо отримувати надмірний ріст вовчків.Тепер повернемось до нижнього ярусу. У нижньому ярусі ми навмисне залишаємо 2-3 сильно розвинені гілки. Важливо щоб ці гілки були приблизно однаково розвинені. Залишаючись сильними вони в значній мірі забирають енергію росту не даючи йому надмірно гнати вгору.
Основні відмінності в обрізці яблуні і груші продиктовані тим, що груша має більш пірамідальну крону .Її гілки більш підняті вгору, що виказує більшу схильність до росту.
