Азійська груша (Азийская груша), східна, “Наші”, японська, китайська груша – все це спільна назва цілої серії груш, що походять з Китаю, де їх культивують вже не менше трьох тисяч років. Існують червоні сорти таких груш, які поки що не дуже поширені. Вже кілька десятиліть груші цієї серії стали доволі популярними у багатьох країнах Європи, Азії, Австралії, Америки не тільки в любительських садах, а й в промислових насадженнях. Не дивлячись на різноманіття сортів Олімпік, Косуі, Темболі, Секуї, Ніджісекі ,Ялли та та багато інших, всі азійські груші мають багато спільних рис.
Перш за все(спільна ознака для всіх груш цієї серії) це оригінальна яблуковидна форма плоду. Всі сорти стійкі до парші, хоча деякі вражаються бактеріальним опіком ,загалом стійкість до хвроб вища ніж у більшості європейських сортів,китайські груші дозрівають наприкінці літа, або на початку осені, цвітуть на кілька днів раніше звичних нам європейських сортів, а ще китайські груші швидко вступають в плодоношення і, як правило, перший врожай дають вже з другого року від посадки.
Звісно , окрім спільних рис, кожен сорт має свої індивідуальні особливості:форма крони,розмір і забарвлення листя.Наприклад, груша Олімпік має дуже декоративний вигляд завдяки своєму листю майже червоному та дуже великому в порівнянні з іншими сортами. Як вже говорилось. плоди груші серії “Наші” мають круглу “яблуковидну ” форму, не мають характерного для європейських сортів видовження, на плодах ніколи не уворюється рум’янець, дозрівають плоди на дереві, забарвлення шкірки може бути зелено-жовтим, або жовто-коричневим,бронзовим.
М’якуш твердий, хрусткий, дуже соковитий, має освіжаючий смак та характерний приємний аромат.
Азійські груші несумісні з айвою, тому при вирощуванні саджанців щеплення роблять на сіянцях груші, вони , як правило, мають меншу силу росту за традиційні сорти. Китайські груші не схильні до періодичного плодоношення. Цвітіння триває приблизно 10 днів, при чому дуже рясно, тому , як правило, приморозок -1-2 С не знищує всі квітки, лише проріджує майбутню зав’язь. Азійські груші не можна віднести до сильнорослих. В порівнянні з поширеним сортом Конференція їх зріст складає 55-70%.Зважаючи на “скромні” розміри крони схема посадки китайських груш дещо щільніша ніж звичних для нас сортів в півтора ,а то й два рази.Не дивлячись на “східне”походження ,морозостійкість азійської груші практично не відрізняється від звичних для нас сортів.
Китайські груші з’явились в українських садах не одночасно,кожен сорт по-своєму цікавий і унікальний,мабуть однією з останніх у списку є грушка Ялли,вона вирізняється з поміж решти сортів найбільшою лежкістю,в умовах звичайного підвалу може зберігатись до нового року.
Поки що у невеликій кількості,в Україні вже з’являються промислові насадження китайських груш,хоча на полицях магазинів ми їх ще не зустрічали.Попит на такі плоди досить високий,це можна пояснити в рівній мірі, як оригінальним смаком, так непересічним,незвичним зовнішнім виглядом. Посадивши декілька сортів різного терміну дозрівання можна “розтягнути “період споживання плодів з кінця серпня до Різдва,навіть не маючи спеціалізованого сховища.Детальніший опис сортів читайте на нашому сайті у розділі “груші”.
