Мабуть ,тут легко помилитися ,та з сортів яблук з червоним забарвленням м’якуша першими в Україну , скоріш за все, потрапили сорти щвейцарського селекціонера Маркуса Кобеста, який вивів в результаті 20-річної праці такі сорти як Ера, Сирена, Цирцея, Каліпсо. Цю серію незвичних сортів він назвав “червоне кохання”(red love).
Взагалі сортів червоном’ясих яблук в світі налічується не менше тридцяти,поволі їх кількість зростає, але поки що найбільшого поширення в Україні набули саме яблуні серії “Redlove”, особливо Ера та Сирена. Сирена-яблуня літнього періоду дозрівання, Ера-пізньоосіння, або ранньозимова, яблука добре зберігаються до грудня. Сорт стійкий до парші, що важливо для органічного землеробства.
Сік яблук також червоний,виглядає дуже привабливо та оригінально, не втрачає колір при термічній обробці. Розрізане яблуко не окислюється, тобто колір м’якушу не змінюється при контакті з повітрям.Варто зауважити ,що інтерес до таких яблук підвищується у всьому світі,особливо,наскільки мені відомо, популярним є сік.Слабоалкогольні напої,в пабах та ресторанах країн західної Європи стало “модним і престижним” замовлять шампанські вина розбавлені червоним яблучним соком.
Останнім часом в Україні набувають популярності червоном’ясі яблуні сортів Байя Маріса, Трініті, Ред Кетті, Ред Пенш,Одіссо,Вінерпо,Цірцея,Джероміні,Ред Б’янті,Маріпоса Роя,Джерсі. Ці сорти схожі тільки зовні, проте різняться між собою не тільки періодом дозрівання,формою та розміром плодів, а й стійкістю до хвороб та ступінню насичення м’якуша червоним забарвленням,смаком та ароматом,часто формою крони.
Червоном’ясі сорти яблунь виглядають доволі привабливо,цікаво ,оригінально та незвично, тому ,без сумніву,мають і декоративне значення,є цікавим матеріалом для використання в озелененні та ландшафтному дизайні ,до того ж свої декоративні якості вони демонструють протягом всього періоду вегетації.Існують сорти ,що мають суто декоративне призначення,але це тема окремої розмови. Кора гілок більшості сортів темно-червоного кольору, а листя -з привабливим червоним відливом, колір деревини в зрізі у більшості сортів також має червонуватий відтінок. Особливо гарно вони виглядають в період цвітіння, радуючи садівників своїми квітками від ніжно-рожевого до темно-червоного кольору.Їх неперевершений зовнішній вигляд у цей час навряд чи поступається цвіту сакури. Плоди цих яблунь вживають не тільки у свіжому вигляді, з них виготовляють варення, компоти соки, начинку для пирогів,чіпси.В сушеному вигляді ці яблука не тільки корисні,а й красиві,адже під час сушіння вони не втрачають колір і схожі на пелюстки червоних троянд , в їх плодах корисних речовин більше ніж у звичайних яблуках.Це пояснюється наявністю в їх плодах антоціанів,про них ми поговоримо дещо пізніше. Що там слухати, треба брати та й пробувать.Більшість червоних яблунь мають одну спільну рису-найкращих смакових якостей вони набувають трохи влежавшись.
Серед червоном΄ясих сортів є свої «унікуми» , наприклад сорти Хіддон Роуз або Моттс Пінк , м’якуш Мотс Пінк має ніжно рожеве забарвлення.Цілком ймовірно ,що Мотс Пінк на теперішній час є одним з самих рідкісних в Україні і,водночас ,найсмачнішим,це дерево доволі сильноросле,але крона струнка та симетрична,тому рекомендуємо вирощувати його на карликовому щепленні,в цьому випадку воно почне плодоносити з 2-3 року і його ріст притупляється,яблуня має дуже стрункий центральний провідник,чим вирізняється з поміж інших сортів. Сорт Пінк Перл також доволі незвичний для червоном΄ясих яблунь, тому що на відміну від інших сортів має зелене забарвлення шкірки,яке восени змінюється на жовте. Вона здається напівпрозорою, всіяна дрібними білими цяточками.Забарвлення м’якушу ,скоріш ,рожеве ніж насичено червоне. Хіддон Роуз також має зелене забарвлення шкірки,яке при повному дозріванні змінюється на жовте,та червоний рум’янець на третину поверхні,листя цих яблунь на відміну від більшості має зелений колір .Зелене забарвлення має також листя сорту Вінерпо.Це ,мабуть,єдиний сорт з серії червоном’ясих,що має насичене червоне забарвлення плоду,а колір листя -зелений.А от яблуня Одісо -для шанувальників виключно солодких яблук (без кислинки),та й форма плоду у досить оригінальна.Одіссо повністю спростовує думку про те,що червоном’ясі яблука – це ніби то технічні сорти(на любителя),адже це по-справжньому смачне солодке,яблуко,без кислинки.
Забарвлення м’якуша яблук залежить від вмісту в ньому антоціанів – рослинні пігменти із групи глікозидів. Саме вони надають рослині червоного, фіолетового або синього забарвлення. Антоціани не виробляються людським організмом, але він має потребу у цих речовинах, що повинні потрапляти до нього з їжею, тому червоном΄ясі яблука корисні для здоров’я людини,на добу людському організму потрібно щонайменше 200мг антоціанів при захворюванні щонайменше 300мг.Сушка з таких яблук також корисніша ніж із традиційних сортів,виглядає дуже привабливо.Червоном’ясі яблуні цілком виправдано заслуговують на особливе ставлення до них .Можливо саме тому назви деяких сортів взято з давньогрецької міфології-Сирена,Цірцея ,Одіссо,Каліпсо.Цього року у нашій колекції з’явився сорт Джерсі.Червоном’ясі яблуні ,поки що,мало поширені в наших садах,тому серед більшості дерев виглядають родзинками.Така невисока популярність цих яблук -тимчасова,викликана вона не особливими умовами агротехніки,а недовірою садівників-любителів до такої новинки.Нове завжди викликає якусь недовіру,але й зацікавленість.Не дивлячись на всю свою оригінальність та незвичність,такі яблуні цілком добре адаптовані до природно-кліматичних умов України,але до кінця вивченими та дослідженими їх не назвеш,в першу чергу це стосується їх ринкового потенціалу.
Хоча б кілька сортів різного періоду дозрівання цілком доцільно мати на присадибній ділянці.На карликовій підщепі такі дерева можна висадити на відстані 100-120 см. у ряду.Більш детальний опис сортів червоном’ясих сортів яблунь,читайте на нашому сайті у розділі “Яблуні”.